Той твої направить ноги,
          Хто дав землю i дороги.
          І оте, котре високо,
          Хай твій шлях хоронить око.
          Г. Сковорода

Тесати, тесати камінь,
Покличуть майстри опівдні.
В нагрудники білі вбрані,
Ми учні – у працях плідні.
І взявши зубило, молот,
Йдемо до каменоломні.
Братерська духовна молодь –
В роботі завжди невтомні.
Це диво – створити грані
На шматі твердої брили.
Розмірені та старанні
Працюємо ми щосили.
У прірву летить осколок
Гріховності та пороку.
Чеснота розвіє морок,
Що чинить журбу глибоку.
Це щастя – прекрасний настрій
І здатність себе пізнати.
Навчає науці майстер –
Малює містичні знаки:
«Впустіть благодать у груди,
Хай квітне учнівська юність!
Всевидяче око всюди –
Пізнайте Господню мудрість.
Життя під Його покровом,
Збагатить духовним сріблом.
Час думці ставати словом,
А слову міцніти ділом.
Позбавимося від пихи,
Очистимося від бруду.
Не задля земної втіхи,
Будуємо ми споруду!»
Лунають слова співучі,
Стискають зубило пальці –
Працюють старанно учні,
Летить пил важкої праці.