Її світ…
ЭленБрус
Чомусь так сумно плаче Іволга у лісі.
Від сліз тих утворився на галявині струмок.
Палає страх в її очах, чогось вона боїться.
То голосно плач ллється, то буває, змовк.
Чого вона боїться, може в клітку заточення?
Не хочеться свободу втратити, вільний політ.
Змах крил, цілунок вітру, висоти натхнення…
Не зможе без цього, бо то - її пташиний світ.
Душа жадає бути вільною, жити в польоті.
Самій вирішувати їй, в яких краях перебувати.
У хащах лісових блукати хочеться сьогодні,
А завтра – гори покоряти та по ним стрибати.
Навіщо плачеш, Іволга, серед густого лісу?
Якщо твоя душа так прагне жити у свободі,
Не вір заманливим солодким небилицям.
Ти вільна, люба, твої мрії поруч із тобою.
Від сліз тих утворився на галявині струмок.
Палає страх в її очах, чогось вона боїться.
То голосно плач ллється, то буває, змовк.
Чого вона боїться, може в клітку заточення?
Не хочеться свободу втратити, вільний політ.
Змах крил, цілунок вітру, висоти натхнення…
Не зможе без цього, бо то - її пташиний світ.
Душа жадає бути вільною, жити в польоті.
Самій вирішувати їй, в яких краях перебувати.
У хащах лісових блукати хочеться сьогодні,
А завтра – гори покоряти та по ним стрибати.
Навіщо плачеш, Іволга, серед густого лісу?
Якщо твоя душа так прагне жити у свободі,
Не вір заманливим солодким небилицям.
Ти вільна, люба, твої мрії поруч із тобою.
Рекомендуйте хорошее стихотворение
Свидетельство о публикации № 7656
