Кінець історії
ЭленБрус
Думи мої – тяжкість та скорбота.
Лоскоче промінь сонця у вікно,
А на душі моїй – від сліз протока.
Адже людина я, мій біль, то – зло.
Ворожі наміри – людей життя лишити.
Їм хочеться хазяйнувати на землі,
Спочатку в крОві мріють її потопити,
А після, хизуватись у своєму набутті.
Які ж ви, вороги мої, забудькуваті.
Не пам’ятаєте кінець в історіях отих,
Коли загарбникИ, у мріях процвітати,
Закінчили поразками свої ганебні дні.
Наполеон та Гітлер – ваші побратими.
Діагноз – маячні ідеї величі, в надмір.
Спіткала доля одногО, в ганьбі дожити,
А інший, з відчаю, укоротив свій вік.
Кінець історії для вас – лише ганебність.
Та не відмитися народу вашому за сотні літ.
Росія величчю своєю хизувалася химерно,
Про суть її «гнилу» тепер дізнався світ.
Лоскоче промінь сонця у вікно,
А на душі моїй – від сліз протока.
Адже людина я, мій біль, то – зло.
Ворожі наміри – людей життя лишити.
Їм хочеться хазяйнувати на землі,
Спочатку в крОві мріють її потопити,
А після, хизуватись у своєму набутті.
Які ж ви, вороги мої, забудькуваті.
Не пам’ятаєте кінець в історіях отих,
Коли загарбникИ, у мріях процвітати,
Закінчили поразками свої ганебні дні.
Наполеон та Гітлер – ваші побратими.
Діагноз – маячні ідеї величі, в надмір.
Спіткала доля одногО, в ганьбі дожити,
А інший, з відчаю, укоротив свій вік.
Кінець історії для вас – лише ганебність.
Та не відмитися народу вашому за сотні літ.
Росія величчю своєю хизувалася химерно,
Про суть її «гнилу» тепер дізнався світ.
Рекомендуйте хорошее стихотворение
Свидетельство о публикации № 7653
