Пробач

ЭленБрус

Матусю, рідна, вибач ту мою провину
За всі твої безсонні, слізні, довгі ночі.
Так хочу ізсушити кожну я сльозину,
Щоб знову молодими стали твої очі.


Приходиш часто, посміхаєшся у сні.
Я подумки завжди с тобою разом.
Пробач, що зсивів швидко волос твій,
Що, не бажаючи того, тебе образив.


Немало хвилювань приніс в твоє життя.
Доки дорослішав, то іноді робив помилки.
Так рідко тоді думав про твої я почуття,
А ти хворіла, мала біль, немов колючі гілки.


Душевні муки пролягали твоїм серцем
Мов би рубцями, краяв біль нестерпно.
Так шкода, що з запізненням пізнав це,
Повинен згладити провину ту ганебну.


Обов’язково повернусь, і ти тоді побачиш,
Яким дорослим, іншим став єдиний син.
Біль свій минулий ти одразу же пробачиш.
На свої плечі перейму його скорботну тінь.


Я маю друзів тут, надійних, дуже мужніх.
Усі ми разом захищаємо свою державу.
Ми нездоланні, попри ворогів потужність,
Бо бережемо в серці рідний дім та маму.

Рекомендуйте хорошее стихотворение
Свидетельство о публикации № 7662


» Пробач
 

Стихи из архива


stihi.su

Объявления

Хорошая кнопка